Колись, апостоли по землі ходили
Боже Слово всім говорили
Вони за це страждали
Їх катували, їх вбивали
Але від віри своєї вони не відступали.
Вони міцний фундамент для віри нам заклали
Щоб далі стіни ми самі вже будували
І ми стіни стали будувати
Цеглинки віри до цеглинки стали ми вставляти
На будівництві нам заважали
Проекти не раз переробляли
Майстрів часто нам міняли
Матеріал вчасно нам не доставляли
Але стіни ми побудували
Купола ми стали зводити
Багато з нас боялись висоти
Ті, хто боялись внизу стояли
Наверх сильнішим подавали
Матеріал, з якого верх вони складали
Самі міцніші верх той золотили
На куполі, на самому верху вони стояли
Всередині робити легше вже було
Вітри не задували, дощі не заливали
І так скоренько навели красоту
I зараз в храми ходять всі
Дякують майстрам за їх труди
Що їх віками будували
І не кожен знав, як вони страждали
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 3526 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Суд и Милость - Олег Панферов Есть такая книжка, называется "Путь Кассандры, или Приключения с макаронами", автор - Юлия Вознесенская. Там есть такой образ: люди живут на плавучих домах-кораблях, "титаниках". Зыбкая опора...
Кто-то уходит на дно вместе со своим миром, не сумев сняться с якоря, а кто-то - спасается...
