Жахлива темінь обгорнула світ,
Заблудлі вівці світла не знаходять;
Серця жорстокі не стишають хід
І снігопад в порожні душі сходить.
Пр-в:
Зупинись!
В пітьму веде твоя дорога.
Обернись!
Щастя буває тільки з Богом.
Лише з Ним
Душа тріпоче, наче птиця;
І час весни
В твоїм житті не закінчиться.
ІІ
Згорають роки – спробуй їх знайти –
Загублене не вернеться ніколи.
Крокують люди колом самоти
І їм ніяк не вибратись із кола.
ІІІ
Неначе плющ, ненависть розрослась,
Всю сутність людства злобою накрила.
Велика лють в людські тіла вплелась,
І поламала всім надії крила.
ІV
В цім лабіринті править сатана,
Заводить коридорами омани;
Доки ще днів твоїх дзвенить струна,
Знайди Того, Хто світить крізь тумани!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : По вере нашей и любви - Людмила Солма *) Примечание:
Мои былые размышления из цикла "Стихи со старой антресоли" (по годам их поэтического "рождения": 1991,1994,1997)
Поэзия : РОЖДЕНИЕ - Гончарова Ольга Ивановна Комментарий прост - это мое первое стихотворение, написанное после покаяния, самое первое, острое, давшее дорогу дальнейшему творчеству. В принципе, это песня, но никто еще не смог написать музыку, есть только наметки. А сама я пишу, к сожалению, только тексты.
